Українці дедалі частіше обирають цифровий формат отримання послуг. Показовий результат – опрацьовано вже 400 тисяч заявок на обмін посвідчень водія, поданих через застосунок «Дія» і доставлених власникам Укрпоштою.

Це приклад того, як державні послуги стають зручними й доступними: оформити заявку можна у кілька кліків – з дому, з роботи чи навіть у дорозі. Водночас кожне звернення в електронному форматі опрацьовують фахівці сервісних центрів МВС. Тобто за цифровим сервісом стоїть реальна команда, яка відповідає за правильність та якість надання послуги.

Нагадуємо, обмін посвідчення водія необхідний у разі:

• закінчення строку дії документа;
• пошкодження бланка або нечитабельності написів;
• зміни персональних даних (прізвища, імені, по батькові, статі);
• бажання власника отримати сучасний зразок посвідчення.

Відновлення потрібне, якщо водійський документ втрачено, знищено або викрадено.

На період воєнного стану медична довідка для обміну чи відновлення посвідчення водія не є обов’язковою. Також графа щодо групи крові може залишатися незаповненою – це не впливає на чинність документа.Через це під час оформлення послуги в «Дії» не подається медична довідка про придатність до керування транспортними засобами.

Щоб подати заяву в застосунку «Дія», потрібно:

• у розділі «Водієві» обрати «Заміна посвідчення водія» або скористатися відповідною функцією в цифровому документі;
• зазначити причину заміни;
• обрати формат посвідчення – електронне або пластик + електронне;
• визначити спосіб доставки: у будь-якому ТСЦ МВС, у відділенні Укрпошти чи кур’єром на вказану адресу;
• перевірити контактні дані;
• підписати заяву та сплатити послугу.

Спостерігаємо стійку тенденцію: громадяни впевнено обирають цифрові рішення. Наше завдання – забезпечити однаково високий рівень сервісу як онлайн, так і під час особистого звернення в сервісні центри МВС.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

У кандидатів у водії нерідко виникає запитання: чи залежать вибір питань теоретичного іспиту від пори року? Наприклад, чи з’являються взимку завдання про керування на слизькій дорозі, а влітку — про особливості руху в спеку? Відповідь — ні. Теоретичний іспит не має сезонної прив’язки.

Система формування екзаменаційних білетів працює за єдиним принципом упродовж усього року. Незалежно від того, коли саме кандидат складає іспит — взимку, навесні, влітку чи восени — перелік запитань визначається автоматично з усього банку тестових завдань без урахування погодних чи сезонних умов.

Як проходить теоретичний іспит

Теоретичний іспит для отримання права керування транспортними засобами має чітко визначений формат:

• 20 тестових запитань;
• 20 хвилин на проходження;
• питання обираються випадковим чином із загальної бази;
• усі кандидати перебувають у рівних умовах, незалежно від дати складання.

Чому немає «зимових» чи «літніх» питань

База тестових завдань охоплює весь комплекс знань, необхідних для безпечної участі в дорожньому русі за різних умов — зокрема й сезонних. Однак система не відбирає питання за принципом актуальності до конкретної погоди чи пори року.

Такий підхід забезпечує:

• об’єктивність оцінювання знань;
• єдині стандарти складання іспиту;
• перевірку комплексної підготовки водія, а не ситуативних знань.

Що це означає для кандидатів

Готуючись до теоретичного іспиту, варто опрацьовувати всі теми правил дорожнього руху без винятку — незалежно від того, коли заплановано складання. Питання можуть стосуватися різних дорожніх умов, але вони не «прив’язані» до календаря.

Таким чином, теоретичний іспит — це перевірка системних знань майбутнього водія, а не тест на сезонну обізнаність.

З переліком запитань та відповідями до них для підготовки до теоретичного іспиту можна ознайомитися на офіційному сайті Головний сервісний центр МВС.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

4388 днів від початку російської агресії, 1462 дні повномасштабного вторгнення – це не лише відлік часу. Це історія спільної трансформації й шлях до «інших нас». За роки війни ми подорослішали, прийняли власні зміни й навчилися знаходити силу в особистих переживаннях. Кожна історія – унікальна, але разом вони формують цілісну картину національної трансформації.

Історії працівників сервісних центрів МВС з різних регіонів – про внутрішні зміни, які не завжди видно зовні, але які назавжди залишаються всередині.

Київщина. Буча. Як окупація змінила колектив сервісного центру МВС

Одного разу, коли зірки, які палають над Донбасом, стануть свідками закінчення війни, ми в тиші пригадаємо міста, які змінили країну. І події, що змінили людей.

Сьогодні, у річницю повномасштабного вторгнення, ми наважуємося згадати й поділитися тим, що зазвичай лишається всередині. Ми згадуємо відчуття. Тишу. Страх. Втрати. І ту внутрішню зміну, яка сталася з кожним.

Історія бучанського колективу сервісного центру МВС розпочалася наприкінці 2015 року – коли просторі та сучасні центри прийшли на заміну тодішнім МРЕВ. Відтоді невеликий, проте дружній колектив центру, щодня з посмішками зустрічав відвідувачів, надавав послуги та не залишав жодного питання без відповіді.

Але. На початку страшного 2022-го наш колектив сервісного центру МВС у Бучі пережив окупацію.

Це були занадто довгі місяці в окупації. Хтось залишався без зв’язку з рідними й жив у постійному очікуванні короткого повідомлення «ми живі». Хтось чув постріли так близько, що ті звуки ще довго поверталися у пам’яті навіть після звільнення міста. У когось в домі оселилися окупанти, хтось – втратив житло. А хтось, попри страх, допомагав іншим – волонтерив, підтримував студентів, котрі не встигли виїхати з гуртожитку, шукав ліки й продукти для сусідів.

Це був час, коли тиша ставала гучнішою за вибухи, а невідомість стискала груди сильніше за холод. Час, у якому кожен проживав свій внутрішній злам.

«Війна раптово заполонила пронизливе холодне повітря того страшного 2022-го. А чобіт окупанта занадто швидко увійшов до осель мирних українців, і практично всі наші працівники опинилися в окупації. Згодом, комусь вдалось евакуюватися, хтось – перебував тут до останнього. Кожного дня, попри все, зранку та ввечері я телефонував працівникам – важливо було почути голос на тому кінці слухавки. Знаєш, в мене тоді такий листок був…я ставив позначки хто взяв слухавку, а хто – ні. І щораз, коли в слухавці була тиша я подумки себе переконував: це просто поганий зв’язок, вони просто в укритті тому не відповідають…завтра обов’язково я почую: “добрий день, Григоровичу. Ми живі”. І так і було! Вірити до останнього, попри все – це те, що мені закарбувала війна», – пригадує у розмові начальник сервісного центру МВС № 3247 Олександр Намоченко.

У ті дні й справді підвали ставали укриттями. Колеги згадують, як носили туди ковдри, воду, документи, як слухали новини з переривчастим зв’язком і вчилися розрізняти «вихід» і «приліт» лише за звуком.

«Ми сиділи в укритті годинами. Було холодно, темно та страшно. Але найважче – невідомість. Коли над тобою гуркоче, ти раптом дуже чітко розумієш цінність простих речей: світла, тепла, голосу мами в телефоні. Ця війна навчила мене не відкладати життя на потім. Цінувати людей поруч і говорити важливе одразу», – ділиться спогадами адміністратор Ольга.

Інший наш колега – Володимир – тривалий час залишався в університеті разом зі студентами, які не встигли евакуюватися. Під час бомбардувань він, разом зі своєю дружиною та викладачами ВНЗ, був поруч із ними – допомагав організувати побут у сховищі, підтримував, коли паніка накривала хвилею а вибухи ставали нестерпними.

«Там були зовсім юні хлопці й дівчата. Вони дивилися на мене і чекали спокою в моїх очах. Я не мав права на розгубленість. Війна змінила мене тим, що я навчився бути опорою навіть тоді, коли самому страшно. Ти просто робиш те, що маєш робити – для інших», – говорить він.

Дехто з колег повернувся до зруйнованих будинків. Розбиті вікна, понівечені стіни, сліди від снарядів – замість звичного домашнього затишку.

«Я довго не могла зробити крок. Здавалося, що це не мій дім, а декорація до чужої біди. Війна змінила мене тим, що я більше не прив’язуюся до речей. Дім – це не стіни. Дім – це ті, хто живі», – тихо каже колега.

А от у будинку одного з наших працівників певний час жили окупанти. Варили їжу на його кухні, спали в його ліжку, ходили у взутті по килимах. Стіни, на яких висіли сімейні фото, були обмальовані й подряпані. Речі – перевернуті, розкидані, зламані. Те, що роками створювалося як простір любові й безпеки, було спотворене чужою присутністю.

«Коли я повернувся, я довго стояв на порозі. У хаті було тихо, але ця тиша була чужою. Вони залишили після себе бруд, написи на стінах, зіпсовані речі. І відчуття, ніби хтось без дозволу вліз не просто в дім – у саме серце. Це ненормально. Так не має бути в цивілізованому світі. Але ця війна навчила мене одного: дім можна відбудувати. Речі – купити знову. А гідність і пам’ять про те, хто ти є, – знищити неможливо», – говорить Олег.

Є й історія колеги, який узяв до рук зброю. Ще вчора – звичайна робота, звичний ритм, плани на весну. А потім – рішення, яке не обирають серцем, але приймають совістю. Коли стало зрозуміло, що місто потрібно захищати, він став поруч із тими, хто боронив Бучу від загарбників.

«Я довго не міг повірити, що це відбувається з нами. Що це не кадри з фільму, а моя вулиця, моє місто. Але коли війна приходить у твій дім – ти або ховаєшся, або стаєш на захист. Війна змінила мене тим, що прибрала всі сумніви. Залишила тільки відповідальність», – говорить Микола.

Вулиці, якими колись ходили до магазину чи на роботу, перетворилися на лінію спротиву. Розбита техніка, чорний дим, тиша після бою – тиша, яка більше не була мирною. Він каже, що саме там остаточно зникла наївна віра, що «якось мине».

«Коли бачиш спалені машини й понівечені будинки, розумієш: це не просто війна десь. Це війна за кожен метр твого дому. Вона змінила мене тим, що я перестав сприймати свободу як щось гарантоване. Її треба виборювати і втримати», – додає він.

Побут під час окупації був простим і жорстким. Готували їжу просто неба, ділили між собою останнє. Вчилися жити в постійній напрузі, де кожна хвилина могла змінити все.

«Ти сидиш із металевою мискою в руках, їси гарячу кашу й раптом думаєш – яке це щастя, що вона взагалі є. Війна змінила нас тим, що навчила цінувати елементарне. Теплу їжу. Тихий вечір. Можливість просто бути живим», – пригадують колеги.

А найсильнішим став момент повернення. Обійми родини – міцні, довгі, мовчазні. У цих обіймах було більше слів, ніж у будь-якій розмові.

«Коли я побачив своїх, у мене підкосилися ноги. Я обіймав їх і розумів: усе, що я робив, було заради цього. Війна змінила мене тим, що я більше не відкладаю любов на потім. Я знаю, наскільки крихким є завтра», – насамкінець додав Микола.

Коли Бучу звільнили, місто виглядало інакше. Зранене. Спустошене. Але живе. Самому приміщенню сервісного центру МВС №3247 відносно «пощастило» – у той час, як сусідня будівля згоріла вщент, нам вдалося відбутися лише розбитими вікнами та пошкодженнями від уламків.

А саме повернення до роботи наших колег не було «звичайним відкриттям після перерви». Поступово відновлювали процеси, налагоджували зв’язок, приймали перших відвідувачів. У кожного – своя історія. Хтось втрачав авто, хтось документи, хтось – дім. І в кожному погляді читалося більше, ніж просто запит на послугу.

У ці моменти сервіс став чимось більшим, ніж адміністративна дія. Він став точкою опори. Знаком того, що держава тут. Що життя триває. Що навіть після найтемніших сторінок можна почати відновлення.

«Ми почали говорити тихіше й уважніше слухати. Стали обережнішими у словах і значно чутливішими до болю інших. Дивлячись в очі відвідувачам, ми розуміємо, що за стриманістю може ховатися пережите, за різкістю – втома, а за мовчанням – втрати, про які не кожен готовий сказати вголос», – говорить начальник центру Олександр Намоченко.

Окупація змінила кожного. Додала сивини, навчила цінувати тишу без вибухів, прості ранки, можливість планувати час.

Але водночас зміцнила відчуття спільності. Колектив став не просто командою – а спільнотою людей, які пройшли через одне з найважчих випробувань разом.

Сьогодні сервісний центр МВС у Бучі працює як і колись. Приймає громадян, надає адміністративні послуги, допомагає відновлювати документи, складати іспити, реєструвати транспорт. Ззовні – звична робота. Усередині – досвід, який неможливо забути.

Війна змінює людину зсередини. Ці зміни не завжди помітні зовні, але вони глибокі й незворотні. Далі – історії наших працівників з різних регіонів України.

Полтавщина. Життя після обстрілів: шлях внутрішньої трансформації адміністратора ТСЦ МВС

Одещина. «Ми досі є собою, але ми вже інші»: історія Ярослава Вернигори як частина трансформації

Буковина. Кельменці. Історія вільної людини, ветерана війни й адміністратора сервісних центрів МВС Буковини

Війна змінила нас усіх. Дехто пройшов надскладний шлях трансформації. Кожна історія – спільний досвід, що доводить незламність, силу духу, стійкість та українську міць.

Війна змінила нас зсередини.
Ми прийняли ці зміни.
Ми не зламалися – ми адаптувалися.

Ми досі є собою.
Але ми вже інші.

Історія опублікована в межах інформаційної кампанії МВС «Інші ми», що присвячена глибокій внутрішній трансформації кожного за роки війни. Через особисті історії ми розповідаємо про спільний досвід і силу, що безповоротно змінили українське суспільство.

#інші_ми

У різних регіонах України адміністратори територіальних сервісних центрів МВС удосконалювали свої знання та вміння, ставши активними учасниками тематичних тренінгів і семінарів, присвячених етичному спілкуванню з військовослужбовцями, ветеранами, їхніми родинами та людьми з інвалідністю. Мета навчання – підвищити якість обслуговування та розширити безбар’єрний, чутливий і професійний підхід до кожного відвідувача.

Хмельницька область

Щодня у Кам’янець-Подільському та Дунаївського ТСЦ МВС отримують послуги військовослужбовці, ветерани та їхні родини. Кожне звернення має свій досвід і свою історію, часто – непросту й емоційно складну. Саме тому адміністратори центрів пройшли спеціальний тренінг з етики спілкування з військовими, ветеранами та їхніми родинами.

«Для нас важливо, щоб кожен клієнт відчував увагу та повагу, – говорить Володимир Заболотний, начальник Кам’янець-Подільського сервісного центру МВС. – Ми не просто надаємо послуги – ми будуємо довіру. Тренінг вдосконалив наші знання з комунікації, як говорити, слухати та підтримувати, особливо тих, хто повернувся з фронту та проходить адаптацію до мирного життя».

Це особливо актуально для роботи з громадянами, які навчаються у «Безбар’єрній автошколі» в Кам’янці-Подільському – це різні категорії людей, зокрема й з інвалідністю. Під час тренінгу команда розбирала практичні кейси, обговорювала етичні норми, власні межі та способи комунікації без стереотипів.

Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області

Адміністратори ТСЦ МВС Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей взяли участь у семінарі «Безбар’єрна комунікація: спочатку людина та її гідність». Навчання провели представники Патрульної поліції Львівської області. Працівники львівських підрозділів сервісних центрів МВС долучилися до заходу офлайн, а колеги з інших областей – у форматі онлайн.

Під час семінару обговорили практичні аспекти комунікації з людьми з інвалідністю: після ампутацій, з порушеннями опорно-рухового апарату, слуху чи мовлення, а також з тими, хто пересувається на кріслі колісному. Окрему увагу приділили етиці взаємодії з військовослужбовцями та ветеранами.

Учасники розглянули принципи безбар’єрної мови, правило «спочатку людина», типові помилки, яких варто уникати під час надання адміністративних послуг, а також алгоритми коректної та спокійної комунікації в складних ситуаціях.

У фокусі навчання – дотримання етичних стандартів МВС, повага до гідності кожного відвідувача, чіткість пояснень і створення безпечного та доступного середовища обслуговування для всіх громадян.

Проведення подібних заходів є важливою складовою підвищення якості сервісу та розвитку безбар’єрного простору в системі надання адміністративних послуг. Адже якісний сервіс – це не лише швидкість і точність, а передусім людяність, розуміння та довіра.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

Автомобілі, ввезені в Україну як гуманітарна допомога, можуть бути передані військовослужбовцю. Однак така передача має відбуватися з дотриманням визначеної законом процедури та за участю отримувача гуманітарної допомоги.

Часто трапляється ситуація, коли, наприклад, благодійний фонд ввозить транспортний засіб як гуманітарну допомогу та передає його військовому для виконання службових завдань. Згодом виникає потреба передати цей автомобіль іншому військовослужбовцю.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», отримувачі гуманітарної допомоги мають право здійснювати розподіл або перерозподіл цієї гуманітарної допомоги між набувачами гуманітарної допомоги з дотриманням її цільового призначення без додаткового погодження з донором.

Тобто, отримувач гуманітарної допомоги має право здійснити перерозподіл транспортного засобу, ввезеного як гуманітарна допомога, зокрема змінити набувача. Наприклад, якщо транспортний засіб ввезений як гуманітарна допомога та обліковується за конкретним військовослужбовцем, його можливо передати іншому військовому тоді, коли в акті приймання-передачі не визначено інших військових як набувачів.

У такому випадку отримувач гуманітарної допомоги складає документ про перерозподіл транспортного засобу та оформлює новий акт приймання-передачі новому військовому набувачу. Після цього військовослужбовець звертається до сервісного центру МВС для тимчасової державної реєстрації транспортного засобу на своє ім’я на підставі:

• заяви військовослужбовця – набувача транспортного засобу;
• документа, що посвідчує особу військовослужбовця (паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків);
• документа, що підтверджує проходження військової служби набувачем (довідка з військової частини);
• акта приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою (згідно з додатком до постанови КМУ № 584 від 10.05.2022);
• електронної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, (затверджену постановою КМУ № 953 від 05.09.2023 або постановою КМУ № 174 від 01.03.2022).

Дотримання встановленої процедури забезпечує прозорість обліку гуманітарних транспортних засобів і гарантує, що вони й надалі служитимуть для виконання завдань оборони України.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

До сервісних центрів МВС часто звертаються громадяни з питанням: «продали» транспортний засіб «по довіреності», але згодом втратили зв’язок із довіреною особою. Тим часом на ім’я власника надходять штрафи або інші повідомлення. Як діяти в такій ситуації?

Насамперед варто розуміти: видача довіреності на продаж транспортного засобу не є передачею права власності. Довіреність, посвідчена нотаріусом, – це письмовий документ, яким одна людина уповноважує іншу представляти її інтереси та здійснювати виключно ті дії, що прямо визначені в тексті документа.

Право власності переходить після укладення договору купівлі-продажу та перереєстрації транспортного засобу в сервісному центрі МВС.

Отже, передача авто за довіреністю не означає зміну власника. Власником транспортного засобу продовжує залишатися людина, на яку він зареєстрований. Наявність довіреності не наділяє особу, якій вона видана, правом власності на такий транспортний засіб.

Наприклад, якщо людина, якій видали довіреність, порушить правила дорожнього руху та «отримає» штрафи з автоматичної відеофіксації, відповідальність буде покладена на власника транспортного засобу, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Якщо ж після оформлення довіреності ви втратили контакти з довіреною особою, важливо знати: у сервісних центрах МВС неможливо отримати контактні дані представника, інформацію про його місцеперебування чи будь-які інші персональні дані, оскільки він не звертався до ТСЦ МВС для перереєстрації транспортного засобу.

Довіреність – це не продаж і не передача права власності. Єдиний законний та безпечний спосіб продати авто – укласти договір купівлі-продажу та офіційно перереєструвати транспортний засіб у сервісному центрі МВС. Це захистить вас від штрафів, непорозумінь і можливих правових наслідків у майбутньому.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

Одним із важливих напрямів роботи сервісних центрів МВС є оформлення дозволів на встановлення та використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв на службових транспортних засобах.

Проблискові маячки – це не просто світлові сигнали, а важливий інструмент оперативного реагування, що допомагає рятувати життя та забезпечувати безперешкодний рух під час виконання невідкладних завдань.

Надання таких дозволів є важливою складовою забезпечення безпеки дорожнього руху, оперативності пересування та належної організації супроводу військової техніки під час виконання службових завдань.

Нагадуємо: самовільне встановлення або використання забороняється та тягне за собою відповідальність.

Дніпропетровщина

У сервісному центрі МВС №1246 у місті Самар представники військової частини отримали дозвіл на встановлення та використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв синього кольору на службовий автомобіль.

Буковина

Днями в сервісному центрі МВС №7341 у Чернівцях один із підрозділів ДСНС України отримав дозволів на встановлення синіх проблискових маячків на службові транспортні засоби. Серед них – пожежні та піротехнічні автомобілі різних типів.

Що потрібно для отримання дозволу?

Для оформлення дозволу до сервісного центру МВС подаються:

• заява органу державної влади, його територіального органу, установи, організації або підприємства, що використовує транспортний засіб;
• копія реєстраційного документа на транспортний засіб (у разі користування – також копія тимчасового реєстраційного талона);
• копія розпорядчого документа про використання транспортного засобу для виконання оперативних завдань;
• акт обстеження транспортного засобу на відповідність вимогам ДСТУ 3849:2024, засвідчений підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС і печаткою;
• платіжні документи, що підтверджують внесення плати за надання послуги.

Після подання документів адміністратори ТСЦ МВС здійснюють їх перевірку та забезпечують розгляд звернення у встановлені строки. На кожному етапі гарантується професійний супровід із дотриманням принципів відкритості, законності та відповідальності.

Значення кольорових сигналів

Відповідно до вимог стандартів:

• сині маячки використовують поліція, швидка медична допомога, рятувальні служби;
• сині та червоні – транспортні засоби, що виконують невідкладні завдання;
• жовті або помаранчеві – технічні служби, евакуатори, дорожні служби.

Працюємо задля безпеки на дорогах і підтримки тих, хто щодня виконує важливі державні завдання.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

Часто виникають ситуації, коли громадяни не можуть звернутись до сервісного центру МВС через зміну власних планів. Тоді вони можуть скасувати свої записи. Як саме відбувається повернення записів до списку вільних, щоб інші відвідувачі могли ним скористатись, пояснюємо далі.

Скасовані записи онлайн

Якщо запис на послуги до ТСЦ МВС було здійснено онлайн (на сайті ГСЦ МВС або через застосунок), його можна скасувати не пізніше, ніж за 2 години до часу прийому (часу, на який здійснено запис). Після скасування максимум за 1 день, запис повертається в онлайн систему. Якщо запис скасовано в день прийому (але не пізніше, ніж за 2 години) – запис повертається в термінал, що розташований в ТСЦ МВС.

Скасовані записи в терміналі

Записи здійснені через термінал в ТСЦ МВС скасовуються системою автоматично, якщо відвідувач не з’явився на прийом. Також скасувати запис може адміністратор у таких випадках: відсутні документи, неможливість надати послугу з інших причин тощо. Такі записи повертаються в термінал за умови, якщо клієнта викликали вчасно. Тобто, якщо час виклику співпадає з наданням послуги.

Водночас звертаємо увагу, що можуть виникати непередбачувані осбтавини, які впливають на роботу сервісних центрів МВС. Наприклад, повітряна тривога, тимчасове призупинення роботи державних реєстрів тощо. У таких випадках після відновлення роботи система починає автоматично викликати клієнта, на якому зупинилось надання послуг.

Нагадуємо, нумерація записів, що здійснені через Е-Запис в терміналі та онлайн, починається з однієї тисячі. Наприклад: запис №1000, №1001, №1002 і так далі. Пріоритетні записи для пільгових категорій здійснені через термінал, починаються з №1. Громадяни пільгових категорій викликаються до першого вільного адміністратора, який надає саме ту послугу, за якою громадяни звернулися.

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

Ще до того, як отримати посвідчення водія, вона вже впевнено тримала кермо. Щоправда, не автомобіля, а «пташки», яка допомагає боронити країну та рятувати життя побратимів. Владислава — операторка дрону, яка стала до лав Збройних Сил України заради мирного майбутнього нашої держави.

Її щоденна служба — це відповідальність, уважність до деталей, швидкість прийняття рішень і холодний розум у найнапруженіші моменти. Робота оператора безпілотника вимагає максимальної концентрації, витримки та технічних навичок. І Владислава гідно справляється з цими викликами.

Нещодавно до її особистих досягнень додалася ще одна важлива подія — отримання першого посвідчення водія. Після підготовки та успішного складання практичного іспиту в сервісному центрі МВС Донеччини вона отримала документ, що надає право керувати автомобілем.

Тепер Владислава впевнено керує не лише в небі, а й на дорозі.

Ми щиро пишаємося такими сміливими, цілеспрямованими й незламними українками. Дякуємо за службу, відвагу та приклад сили духу. Бажаємо безпечних маршрутів в обох стихіях.

Хочеш стати водієм, та не знаєш з чого почати, читай на нашому сайті за посиланням. Інформація щодо екзаменаційних питань, маршрутів, та вартості послуг. 

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.

Необізнаність в державних послугах серед громадян може стати шансом для кібершахраїв. Гортаючи стрічку соцмереж та новини в інтернеті, пам’ятайте: серед них можуть бути фейки та маніпуляції. Головний сервісний центр МВС та Кіберполіція пояснюють, як зрозуміти, що з вами спілкуються аферисти.

У пошуку потрібної інформації щодо отримання державних послуг, громадяни звикли користуватись інтернетом, оминаючи офіційні ресурси. Саме цим і користуються кібершахраї, створюючи неправдивий контент, що імітує державні сервіси.

Найпоширеніші фейки та маніпуляції

Для підсилення ефекту часто використовують гучні заголовки, відгуки нібито справжніх відвідувачів та коментарі. Пропонують свою допомогу в отриманні послуг в ТСЦ МВС. Ми зібрали поширені маніпуляції, якими користуються аферисти в мережі:

• стверджують, що мають зв’язки в ТCЦ МВС;
• нібито мають доступ до реєстрів;
• спілкуються в приватних чатах;
• оплата за послуги відбувається на приватні картки;
• запевняють, що особисто працюють в системі сервісних центрів МВС;
• перше посвідчення водія начебто можна отримати онлайн без навчання та іспитів;
• неможливо самостійно скласти іспити в ТСЦ МВС, обміняти посвідчення водія, перереєструвати автівку чи записатись на ту чи іншу послугу.

Такими маніпуляціями користуються шахраї, стимулюючи користувачів перейти за посиланням та скористатись нібито офіційними послугами.

Поради від ГСЦ МВС та Кіберполіції

Не довіряйте інформації на сторонніх ресурсах, особливо у соцмережах та приватних чатботах. Здійснюйте власний фактчекінг, аби убезпечити себе від шахраїв: тобто завжди перевіряйте достовірність інформації, документів або тверджень.

Користуйтесь лише перевіреною інформацією на офіційних ресурсах. Актуальна інформація щодо отримання послуг сервісних центрів МВС доступна на сайті Головного сервісного центру МВС – hsc.gov.ua.

Якщо помітили підозрілі та шахрайські ресурси, повідомити про них можна Кіберполіцію через форму на сайті: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

Користувачі можуть самостійно в онлайн режимі подати на блокування  шахрайські ресурси через проєкт «BRAMA» (https://t.me/stopdrugsbot). Детальна інструкція доступна за посиланням https://hsc.gov.ua/2026/01/14/yak-zablokuvati-fejkovi-ta-pidozrili-resursi-onlajn-pokrokova-instruktsiya/

Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.